Кеноджуак Ашевак (1927-2013) - найвідоміша художниця-інуїт сучасності.

Її батько був мисливцем на моржів, рибалкою, торговцем хутром та шаманом південного узбережжя Баффінової Землі. Він виступав проти активного насадження у його племені християнства, і за це його вбили. У 6 років Кеноджуак залишилась напівсиротою.

Вона почала малювати на шкурах тюленів. А в 19 років була примусом видана заміж за місцевого мисливця. Чоловік виявився чуйною доброю людиною з почуттям гумору, в усьому їй допомагав, і вона його покохала.

Від їхнього кохання народилось 11 дітей, семеро з яких, на жаль, померли малими. Ще 5 дітлахів художниця всиновила. В 1950 році канадські лікарі знайшли в Ашевак туберкульоз. Декілька років вона провела у лікарні, від нудьги повернулась до улюбленого малювання і вже ніколи його не полишала. "Раніше я вважала це "чоловічою" справою, - зізнається потім вона. - Але після лікарні мої навички риболовлі та полювання сильно погіршилися, а я дуже хотіла бути корисною".

І тут її побачив меценат Джеймс Арчибальд Х'юстон і розмістив у канадському журналі її малюнок. Ашевак стала першою ескімоскою, роботи якої потрапили на сторінки канадських видань. За підтримки Х'юстона художниця заснувала на Баффіновій Землі майстерню, де ескімоси могли малювати та вдосконалюватися в різних художніх ремеслах.

Кеноджуак стала модною і популярною в Канаді. 1963 року про її життя зняли невеличкий документальний фільм, який навіть номінувався на Оскар. На гонорар від фільму чоловік мисткині, який завжди підтримував її бажання малювати, купив собі човна й гвинтівку та став незалежним рибалкою. Нарешті Кеноджуак відчула себе корисною.

Ашевак малювала простим олівцем і не використовувала стирачку. З часом до олівців додались фломастери й акрил. Її найвідомішими роботами є картина «Зачарована сова» (1960), зображена згодом на канадській поштовій марці, і виконані в 2004 році розписні вітражі для каплиці в Оквіллі, Онтаріо. Творчість Кеноджуак Ашевак відзначено великою кількістю серйозних нагород.

Вона пережила свого першого чоловіка на сорок років, мала ще два шлюби, до кінця своїх днів вела скромне традиційне ескімоське життя і померла від раку легень у своєму будиночку серед інуїтів.

«Я - сова, - говорила по себе художниця. - Щаслива танцююча сова. І мені подобається нести людям світло щастя».

Дуже хочеться порівняти Кеноджуак Ашевак  з Марією Приймаченко. Існує чутка, нібито Пабло Пікассо називав Марію геніальною, а її картини - прекрасними роботами.

Джерело: facebook.com