В Одесі, у готелі “Франція” в листопаді 1893 року, на розі вулиць Дерибасівської та Колодязного провулку відбувається безпрецедентна подія. Виходець із Харківщини проводить публічну демонстрацію двох фільмів, знятих кінескопом на іподромі: “Вершник” та “Метальник списа”.

У ті часи навіть самого слова “кіно” не існувало, тож місцева газета “Одеський листок” захоплено писала про відкриття художньої виставки “живих фотографій”, які приводить у дію електрична машина. Цією машиною якраз і був перший кінескоп, або ж “кінетоскоп”, як його називав сам Тимченко. 

Це сталося за 2 роки до появи кінематографа в Західній Європі, коли наприкінці 1895 року французи Луї та Опост Люм’єри в паризькому “Гран-кафе” влаштували для парижан кіносеанс із 5 короткометражок. І на три місяці раніше презентації кінетоскопа Едісона у Нью-Йорку.

Перших глядачів дивувало дві речі. Перша, наскільки геніально простим був пристрій, а друге, що Тимченко не мав жодної спеціальної освіти. Син селянина кріпака навчався лише в механічних майстернях Харківського університету.

На жаль, історія з кінескопом так нічим і не закінчилася. Винахіднику подякували, втім апарат не запатентували. Зараз він і досі зберігається в комірках Політехнічного музею.

Його називають хірургом-новатором, легендою кардіології і просто людиною-епохою – все це про видатного українського лікаря Миколу Амосова.

Джерело: coma.in.ua