Нік Вуйчич. Життя без кордонів

Історія Ніка Вуйчича вражає: це історія молодого, красивого, життєрадісного чоловіка, який з’явився на світ без обох рук і без обох ніг. Зараз він - успішний і знаменитий. Він щасливий чоловік і батько двох синів.

Його життя змінилося з того моменту, коли він зрозумів, що може і повинен допомогти іншим людям. Він став одним з кращих християнських проповідників.

«Він гарний»

Нік Вуйчич народився в 1982 р. р. в Брісбені (Австралія) в сім’ї сербських емігрантів - медсестри Душки Вуйчич і пастора Бориса Вуйчича. Вагітність матері протікала нормально, батько був присутній при пологах. Помітивши, що у здався дитини немає ручки, він схвильовано вийшов. Пізніше лікар, який приймав пологи, сказав йому, що у малюка відсутні обидві ручки і ніжки і є тільки частину стопи з двома пальцями (з допомогою якої дитина надалі навчиться ходити, писати і навіть плавати). Виявилося, що у дитини рідкісна хвороба - синдром Тетра-Амелія. Один з її симптомів - відсутність кінцівок. У ті роки про цю хворобу було мало що відомо, так і діти з таким синдромом дуже часто вмирали, не народившись.

У Ніка були мужні, мудрі і люблячі батьки. Вони були справжніми християнами, тому сприйняли народження незвичайного дитини як випробування віри. Вони не намагалися обмежити дитини в діях, обслуговуючи його як інваліда. Навпаки, вони підбадьорювали його, переконуючи, що він може багато чого робити сам. «Ти не уявляєш, чого можеш досягти, доки не спробуєш це зробити», - казали вони йому.

Нік міг би звернутися за допомогою до батьків або молодшому брату чи сестрі, але він віддав перевагу всьому вчитися сам. За допомогою спеціальних пристосувань він навчився сам себе обслуговувати: приймати душ, мити голову, чистити зуби, працювати за комп’ютером, плавати. (В цей же час 32-річний Нік Вуйчич займається серфінгом, стрибає з парашутом, рибалить, грає в гольф, стрибає з трампліну і пірнає.)

Нерідко ми самі обмежуємо своє життя, не підозрюючи про свої здібності, вважає він.

Свій шлях

Батьки Ніка наполягли, щоб він ходив до звичайної школи, а не школи для дітей-інвалідів. Дитина дуже переживав, коли зрозумів, що він не такий, як усі. Йому доводилося переживати і глузування нерозумних однолітків, і самотність, і депресію. Він думав: чому Бог, який усіх любить, дозволив йому народитися таким, чому він не відповідає на його благання подарувати йому руки й ноги? Деколи його переслідували думки про самогубство: у восьмирічному віці він хотів захлинутися водою у ванні, але його зупинила любов до батьків. Він знав, як вони його люблять, і не хотів, щоб вони мучились почуттям провини.

Більше він про смерть не думав - його стали займати думки, навіщо він народився, яке його призначення. Відповіддю стала історія, прочитана йому матір’ю, про людину з важкою недугою, який не тільки не впав у відчай, але й надавав духовну підтримку нужденним в ній людям.

До нього прийшло розуміння, що Бог не робить помилок - він посилає випробування, щоб люди, які винесуть їх із честю, наповнювали життя інших людей вірою, надією і любов’ю.

«Ніхто не може знати, які у Бога плани щодо нас», - вважає Нік.

Йому було 15 років, коли він довірився Богові і став допомагати нужденним: у школі він став старостою і членом учнівського ради з благодійності і допомоги людям з інвалідністю.

Мотиваційний оратор

В 19 років його запросили виступити перед студентами. Вже через кілька хвилин після його виступу половина залу плакала. А на сцену піднялася схвильована дівчина, обняла його і сказала, що завдяки йому її життя відтепер зміниться. «Мені ніхто ніколи не казав, що любить мене такою, яка я є. Ти врятував моє життя», - сказала вона. І це ще більше зміцнило Ніка в свідомості, що він правильно зрозумів своє призначення: допомагати людям радість життя і віру в себе. «Я знайшов ціль свого існування», - сказав він.

Нік Вуйчич заснував некомерційну організацію Life without Limbs («Життя без кінцівок») і став професійним оратором. Звичайно ж, він розумів і важливість вищої освіти. І він отримав їх навіть два - за спеціальностями «фінанси» і «фінансове планування».

У 2005 р. він був номінований на престижну премію «Молодий австралієць року». Цю нагороду в Австралії отримують за великі заслуги перед суспільством. А в 2009 р. знявся у фільмі The Butterflay Circus («Цирк метеликів»), де розповів про долю людини без кінцівок.

Все хороше в житті починається саме з надії.

Нік побував у 45-ти країнах світу, виступаючи перед найрізноманітнішою аудиторією: студентами, бізнесменами, церковними зборами та ін. На його виступ в Індії прийшли 110 тисяч осіб. Всього ж у нього було більше 3 тисяч виступів.

Одного разу після виступу в Сінгапурі до нього підійшов солідний чоловік, який виявився успішним банкіром. І він попросив Ніка про допомогу. Його багатство не могло захистити його від моральних страждань.

Ніка Вуйчича часто запрошують на інтерв’ю, щоб він розповів свою історію. Йому ставлять питання: «Як ти можеш посміхатися і радіти життю?». Але поспілкувавшись з Ніком, люди розуміють, що він живе більш повної і різнобічної життям, ніж багато їх них.

Він говорить, що потрібно ставити високі цілі, вміти заглянути за межі особистих обставин, а перешкоди і невдачі розглядати як можливість особистісного зростання. «Страх невдачі і почуття провини не повинні паралізувати вас», - вважає він.

Завдяки Ніку народилося чимало дітей, чиїм батькам лікарі після обстеження настійно радили позбутися майбутньої дитини-інваліда. Ці батьки подивилися відео з Ніком (знамените мотиваційне відео No arms, no legs, no worries), розповідають, яка в нього чудова життя, якої б його могли позбавити, якщо б лікарі раніше дізналися про його інвалідності.

Нік Вуйчич - не зануда, він цікавий і щирий співрозмовник, що володіє почуттям гумору. Він обожнює жарти та різноманітні розіграші.

Книги Ніка Вуйчича

Він пише книги, друкуючи двома пальцями стопи на комп’ютері приблизно по 43 слова на хвилину. Перша з них - «Життя без кордонів. Шлях до приголомшливо щасливого життя» - вийшла в 2010 р. (в 2012 р. книгу і перевели на російську мову) і відразу ж стала бестселером.

Далі були книги:

• «Нестримний. Неймовірна сила віри в дії» (2013),
• «Будь сильним. Ти можеш подолати насильство (і все, що заважає тобі жити)» (2014 р.),
• «Любов без меж. Шлях до приголомшливо сильної любові» (2015 р.).

Любов

В 2012 р. Нік одружився на гарній дівчині з Філіппін Канае Міахаре. Навесні 2010 року їх познайомили спільні друзі. Деколи дівчину звинувачують у корисливості, однак тоді вона не мала уявлення про багатство Ніка. І взагалі, в той час вона вже зустрічалася з молодою людиною. Як казав потім Нік, до цього він заглядав в душі людей, а тепер в його душу заглянула вона

«Я не можу взяти його за руку, - каже Канае. - Але я можу обійняти його». «Я не можу доторкнутися до руки моєї дружини, але я можу доторкнутися до її серця», - сказав Нік. Адже будь-яка людина, навіть з ідеальною зовнішністю, насамперед потребує любові, захисту і підтримки.

Всупереч домислам, що їхній шлюб не триватиме півроку, через рік після весілля у пари народився первісток - Кійоші Джеймс Вуйчич, а в серпні 2015 р. - другий син, Деян Леві Вуйчич. Їх діти абсолютно здорові. В даний час Нік Вуйчич з сім’єю живе в Каліфорнії.

Унікальну мить переживає людина. Світ швидко змінюється, ніби земна куля стала швидше обертатися. Не дивно, що голова крутиться від змін, а організм не завжди встигає за ритмом еволюції. Чи є шанс для гармонійного розвитку?

Джерело: busines.in.ua