Життя до та після «Великого Потопу» - історія та майбутнє «Каховського моря»

Аналогія з Біблійним потопом не випадкова, адже підрив Каховської ГЕС та спричинена ним повінь вже ввійшли у світову історію і продовжують змінювати карту сучасної цивілізації.

Це не просто географічне перекроювання території, а глобальна подія, яка потягне за собою цілу естафету трансформації світу.

Агресія проти України переростає у планетарний конфлікт між темрявою і світлом, внаслідок якого світ набуде іншого вигляду.

"Великий потоп" - це масштабний катаклізм, перед яким виявився безсилим навіть головний орган людства, ООН, чиї представники не змогли потрапити до окупованого району лиха і просто розвели руками...

Вперше у сучасній історії країна-терорист та головний ворог людства знищила ціле море.

Ще раніше вона зруйнувала унікальний екологічний куточок "Великий Луг", який входив у світову скарбницю природи, але був затоплений у першій стадії Екоциду.

Найбільша територія плавнів, утворена головною українською річкою Дніпро і річками Конка і Середня Хортиця, що впадають у нього, розкинулася на площі в 400 кв. км. і стала житлом рідкісних видів тварин. птахів та риб, а також створила сприятливий мікроклімат.

Це був райський куточок в екологічному відношенні, а також сакральне місце України, адже на території "Великого Лугу" базувалися 7 із 9 паланок вільної "Запорізької Січі", чия велика історія злила як російський царський режим, так і радянську владу.

Українську скарбницю вільного духу народу було затоплено водами Каховського моря у 1955 - 1957 роках.

Нова зачистка історичної території відбулася за указом кремля 6 червня 2023 року та стала наступним етапом Екоциду, варварський масштаб якого вражає мир з кожним днем, по мірі усвідомлення глибини трагедії

Відомо, що у пік повені без вільного доступу до питної води опинилося близько мільйона жителів постраждалого регіона.

Давайте заглянемо в унікальну історію легендарної території та звернемося до її майбутнього, яке, є надія, впише ще більш яскравіші сторінки в літопис України та всього світу. 

Козацька Атлантида. Чому при створенні Каховського водосховища були затоплені Запорозькі Січі?

Створення Каховського водосховища переслідувало три стратегічні цілі, яких намагалась досягти Москва – зробити каскад непрохідних водойм, які важко форсувати в разі війни з Заходом, оросити водою Крим після депортації татар, але також і знищити національну пам’ять українців, затопивши місця Запорізьких Січей, які опинилися під водами Каховського резервуару. Останній мотив не був найголовнішим, але всі дії Москви вказують на цілеспрямовану акцію зі знищення історичних місць України, які нагадували про козацькі часи і вольницю, кажуть історики.

Радянський Союз під час Другої світової війни підірвав ДніпроГЕС (зведений в 1930-х роках) для того, щоб затримати німецьке просування українською територією. Загинуло тоді чимало мирних жителів нижче за течією Дніпра, яких не попередили про підрив, зауважують історики.

Але коли почалася Холодна війна, то було вирішено робити каскад гігантських водоймищ, що перетворило Дніпро з потужної ріки фактично на низку водних резервуарів.

«Каскад водосховищ на Дніпрі розглядався крізь призму можливої війни із Заходом. І тоді існував план за потреби і для оборони імперії, підірвати ці водосховища на Дніпрі, і таким чином затопити величезні площі українських земель – для того, щоб противник не зміг форсувати Дніпро. І цей каскад так і проєктувався від Києва і до гирла Дніпра, щоб можна було відрізати всю лівобережну частину», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода українській історик Віктор Брехуненко.

istoriya-kaxovskogo-morya 2

Потужний потік води через зруйновану дамбу Каховської ГЕС, яка була під контролем російських військових. 7 червня 2023 року

Другим мотивом було зрошення Криму і півдня України, пояснює історик: «Без цього не можна було освоювати Крим після геноциду кримських татар і їхнього примусового виселення, коли був порушений увесь господарський комплекс півострова».

А тепер детальніше зупинимось на третьому факторі, про який кажуть історики, – знищенні пам’яті про українське козацтво.

Січі – знищені двічі

Запорозькі Січі назвались так, бо були розташовані за дніпровими порогами, які були вище острова Хортиця. Самі ці пороги відігравали важливе значення в українській козацькій міфології (були затоплені після побудови ДніпроГЕСу).

Перша Січ виникла ще в 1552 році і проіснували Січі на Дніпрі – а їх було принаймні вісім – аж до кінця 18-го століття.

Але нині, коли читати про Січі, то переважно довідки закінчуються фразами: «Перебуває під водами Каховського водосховища», «Місце затоплене водою Каховського моря» тощо.

istoriya-kaxovskogo-morya 3

«Запорожець в дозорі». Картина польського художника 19-го століття Йозефа Брандта

Отже, про які Січі йдеться?

Коли було зведено нині зруйновану Каховську греблю, то в 1955–58 роках відбувалося наповнення водою Каховського резервуару і на його дні опинилися:

Томаківська Січ (існувала в 1564–1593 роках);

Базавлуцька Січ (1593–1630);

Микитинська Січ (1628–1652);

Чортомлинська Січ (1652–1709);

Кам’янська Січ (1709–1711) – затоплена частково;

Нова (Підпільнецька) Січ (1734–1775).

«Як історик не любою, чесно кажучи, словосполучення «місця сили», але місця Січей – це дійсно були місця історичної пам’яті», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода запорізький історик Сергій Білівненко.

istoriya-kaxovskogo-morya 4

План Запорозьких Січей з роками їхнього існування. Майже всі вони були затоплені водами Каховського водосховища

За словами Білівненка, який є головою правління Запорізького наукового товариства, існує французька теорія про місця пам’яті, що народна пам’ять базується на сакральних місцях і коли людина там перебуває чи згадує про них, то вона відчуває певні емоції, пов’язані з минулим і з гордістю за свій народ.

«Власне, оті Січі і були отакими територіями, згадуючи про які в людей прокидався український патріотизм. І одна з версій створення Каховського водосховища – окрім створення поливної мережі – було саме затоплення козацьких місць, місць, які асоціювалися саме з запорозьким – вільним! – козацтвом», – каже історик із Запоріжжя.

istoriya-kaxovskogo-morya 5

Запорожці в бою. Картина художника 19-го століття Йозефа Брандта

Власне, Каховська водойма знищила, наприклад, місця, звідки козацтво розпочинало свої військові походи. З Микитинської Січі, наприклад, почався визвольний похід Богдана Хмельницького, результатом чого стало створення козацької держави.

Також водосховище – фактично вдруге – знищило, скажімо, Чортомлинську Січ, вперше зруйновану російським військами задля помсти запорожцям, які разом з кошовим отаманом Костем Гордієнком підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи і його союз зі шведським королем Карлом ХІІ.

Чи, наприклад, під водою опинилась Нова Січ, зруйнована російськими військами в 1775 році за наказом імператриці Катерини ІІ, коли останнього кошового Петра Калнишевського запроторили на Соловки, де він провів 25 років і помер у 113 літ, а козаків закріпачили.

Із Січами пов’язані імена Дмитра Байди-Вишневецького, засновника першої Січі на Хортиці. Так само й ім’я гетьмана Петра Сагайдачного – він починав козацьку «кар’єру» саме на Січі. Легендарний Іван Сірко, який за життя з десятків битв не програв жодної, – теж обирався багаторазово кошовим отаманом на Січі.

istoriya-kaxovskogo-morya 6

Козацька рада на Січі, гравюра з «Літописної оповіді про Малу Росію та її народ і козаків узагалі» О. Рігельмана, 1786 рік

До речі, кошових на Січі обирали відкритим голосуванням і гучним галасом, а новоспеченому отаману змазували голову багнюкою – мовляв, не відривайся від народу, ми тебе поставили, ми тебе й скинемо, якщо зазнаєшся! Тобто українська волелюбність, демократизм, виборність, гоголівська козацька романтика та гумор – все це йде саме від Січі, кажуть історики.

Січ була укріпленою фортецею в насипним валом, в центрі якої був майдан, на якому відбувались козацькі ради. Довкола майдану розташовувались січові курені, в яких мешкали козаки, а також пушкарня, будинки кошового і січової старшини, канцелярія писаря тощо. Ну, а в центрі також була січова церква – Святої Покрови.

«Це була козацька територія, зі втратою якої втрачалась і народна пам’ять. Втрачались також і важлива козацька топоніміка і легенди. Це була втрата місць пам’яті», – каже запорізький історик Сергій Білівненко.

istoriya-kaxovskogo-morya 7

Карта нижньої течії Дніпра голландського картографа Яна Блау – від острова Хортиця до Чорного моря. Амстердам, 1660 рік. Саме на тому відрізку Дніпра були розташовані Запорозькі Січі

«Там була мережа Січей. Тобто одномоментно Січ була одна, але міняла місця на більш стратегічні, важливіші, і ця територія, яку затопила ГЕС, – це була пуповина козацтва, затоплені території були не лише осередком Запорожжя, але й важливими для Київської Русі, бо розширювали її історичний ареал», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода український історик Олександр Алфьоров.

istoriya-kaxovskogo-morya 8

 Картина польського художника Йозефа Брандта «Запорожці»

Також водами Каховського водосховища був затоплений і Великий Луг – величезна територія в пониззі Дніпра, що становила собою річки, озера, плавні, болота, ліси. Там козаки ловили рибу і звірів. Великий Луг – трохи нижче за старою течією Дніпра, нижче від Запоріжжя, також був прихистком під час воєн. Рятував він людей і під час Голодомору-геноциду 1932–33 років, зауважують дослідники.

«Ще 300 років тому козаки казали: «Великий Луг – Батько, Січ – Мати». Всі Запорозькі Січі знаходились або на території Лугу, або ж поряд із ним. У XV–XVI століттях плавні Дніпра стали тим місцем, навколо якого почали утворюватися перші козацькі поселення. Згодом вони перетворилися у величезний суспільно-політичний центр, що творив історію та формував світогляд», – писав на своїй сторінці у фейсбуці Національний заповідник «Хортиця» ще минулого року.

«Але знищення української історії було звичною справою для московсько-російської держави. Спочатку була фізично знищена остання Запорозька Січ у 1775 році, а потім і місця розташування майже всіх Січей. Комуністи добре розуміли, що знищивши коріння народу, з нього можна ліпити що завгодно», – читаєм також в дописі.

 istoriya-kaxovskogo-morya 9

Фрагмент карти 1680 року течії Дніпра від Києва до Очакова картографів Яна (Йогана) Янсона і Мозеса Пітта, виданої в Амстердамі та Оксфорді. На цій ділянці Дніпра на карті саме й розташовувались Запорозькі Січі

«Послідовники цариці, радянські комуністи знищили будь-яку згадку про це славетне (Запорозьке) військо. Щоб ми навіть не мали змоги вклонитися історичному Великому Лугу, що належав Запорозькій Січі, у 1950-х роках радянська влада козацькі землі затопила. Бо Сталін захотів на півдні України вирощувати рис і бавовну», – писала одна українська газета в 2022 році.

Що тепер?

Після руйнації Каховської ГЕС і її греблі вода водосховища стрімко падає і може оголити великі території.

«Перед нами постане закрита, законсервована (водою) територія, серцевина Запорожжя. Ми побачимо різноманітні маршрути, різноманітні протоки, різноманітні кургани. Для дослідників це буде надважливе явище», – каже історик Олександр Алфьоров.

Це типова російська практика – знищувати все, що нагадувало про українську окремішність
Віктор Брехуненко

Історик Сергій Білівненко зауважує, що ще в 1950-х роках при побудові Каховського водосховища лунали пропозиції від місцевих істориків зробити дамбу так, щоб підняти рівень води до рівня, аби не затоплювати місця Січей, або ж відгородити їх – тим більше, що вони були біля правого берега Дніпра, трохи на підвищенні. «Але в підсумку затопили все, що було пов’язане із запорожцями», – каже він.

Віктор Брехуненко не виключає, що після звільнення українських територій від російських військ до моменту відбудови Каховської греблі можна буде провести розкопки, розчистивши перед тим мул, що збирався на дні гігантської водойми, і археологи можуть знайти козацькі гармати, ядра, іншу зброю, люльки тощо. «Але спочатку треба стягнути з Росії репарації за руйнацію (греблі)», – зазначає історик.

Але його зовсім не дивує, що Російська імперія руйнувала козацькі Січі кілька століть тому, потім радянська влада нищила місця Січей водами Каховського водоймища, а нині зруйновано греблю Каховської ГЕС. Різні часи, різні епохи, різни політичні системи, але, каже, мета одна.

«Це типова російська практика – знищувати все, що нагадувало про українську окремішність, – наголошує Віктор Брехуненко. – Нам нічого дивуватись цій імперській політиці».

rost

Ростислав Хотин

Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

***

Майбутнє Каховського водосховища. Відновити, покращити, залишити як є?

Після руйнування греблі Каховської ГЕС фактично завершилась 70-річна історія однойменного водосховища. Того самого, яке одні називали "дивом радянської інженерної думки", а інші - "вбивцею природи". Що робити з ним далі?

Дамбу окупували російські військові. За оцінками більшості фахівців, її прорвало, найімовірніше, через мінування і вибух зсередини споруд. Знищено одразу кілька прольотів самої греблі, машинний зал та інші будівлі ГЕС.

Тисячі тонн води з Каховського водосховища почали стрімко виходити, затоплюючи міста і селища нижче по річищу Дніпра.

Київ назвав це найбільшою рукотворною екологічною катастрофою ХХІ століття. Москва свою причетність до трагедії досі заперечує.

"Смердюче болото"?

istoriya-kaxovskogo-morya 10

Автор фото Укрпдроенерго. Будівництво Каховської ГЕС. Архівне фото

20 вересня 1950 року Рада міністрів СРСР видала постанову про будівництво Каховської ГЕС, другої гідроелектростанції на Дніпрі після Запоріжжя. Відповідно, мало з'явитися і друге велике водосховище у запланованому каскаді.

Задекларована Радянським Союзом мета – забезпечити "високі і стабільні" врожаї сільгоспкультур, наприклад, бавовни і пшениці, в посушливих південних районах України. Також це мало забезпечити електроенергією місцеві підприємства і промисловість.

Дійсно, навколо Каховського водосховища - у Запоріжжі, Кривому Розі і Нікополі - розташована низка металургійних підприємств, що споживають великі обсяги електроенергії та води.

Завершити водосховище і ГЕС будівельники мали за шість років. Плани радянського керівництва були амбітними. Штучна водойма мала стати однією з найбільших у світі на той час. Побудована вона мала бути не на твердому ґрунті, а на намулистих відкладеннях. До проєкту залучили близько 15-25 тисяч робітників. Вони працювали пришвидшеними темпами і об'єкт здали раніше. Паралельно звели місто Нова Каховка на березі Дніпра.

ГЕС, яка стимулювала розвиток промисловості і фермерства на півдні Україні, водночас завдала шкоди екології й археології.

Річ у тім, що водосховище площею близько 2 тисяч квадратних км затопило три десятки прибережних сіл та заповідну територію, відому як Великий луг.

Ці райони по обидва береги Дніпра, від Запоріжжя і аж до Херсонських заплав, належали Запорізькій січі. Крім різноманітної флори і фауни, тут козаки висаджували штучні ліси з військово-оборонною метою.

Майже уся ця екосистема, а також артефакти козацької доби були поховані під товщею води в середині ХХ сторіччя.

Критика цих дій радянської влади звучить у найвідомішому творі Олеся Гончара "Собор" (1968 рік), де один з головних персонажів – Ізот Лобода – свариться на владу через "Каховське море".

istoriya-kaxovskogo-morya 11

Автор фото  "Поема про море" 

Місцеві жителі на березі новоствореного "Каховського моря". Кадри з фільму "Поема про море", знятого за сценарієм Довженка його дружиною Юлією Солнцевою

"Великий луг вирубали весь, думали, море збудують, а збудували болото! Гниллю цвіте, на всю Україну смердить! Пілоти носи затикають, коли пролітають над ним!"

Кінорежисер і письменник Олександр Довженко присвятив ГЕС кінопоему.

У "Поемі про море" він оспівує подвиг будівельників, але водночас зауважує, що водосховище поглинуло десятки сіл і змусило переселити якнайдалі десятки тисяч мешканців.

"І не так це просто – зрубати стару грушу, на якій висіла колись твоя колиска, і зруйнувати хату, що гріла теплом ще твоїх предків", – згадує митець у нотатках.

Довженко визнає, що "Каховське море" навіки змінило обличчя українського півдня.

"Весь Дніпровський низ, від Запоріжжя до Каховки, зразу став невпізнанним. Пішов під дніпровську воду великий Запорозький Луг, потонули навіки старі хрести на дідівських кладовищах. Усе, що батькам і дідам віками здавалося красивим від перших дитячих років, — все щезло".

Тож і тепер питання, чи повертати знищене Каховське водосховище стає дискусійним. Екологи і політики мають протилежні точки зору. Хоча останні вже прорахували терміни і вартість відновлення "штучного моря".

Повернути Великий козацький луг

istoriya-kaxovskogo-morya 12

Автор фото, Reuters

Затоплена Нова Каховка. Це місто на лівому березі Дніпра чи не найбільше постраждало від руйнування греблі ГЕС

"Буду непопулярним... відновлення Каховської ГЕС буде більшим злочином проти довкілля, ніж її руйнація", – написав 6 червня київський еколог Михайло Петелицький.

Він не одинокий у таких переконаннях. У західному світі поширений тренд на відновлення "природності річок", каже ВВС Україна професор Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.

Євросоюз ухвалив природоохоронну програму, за період дії якої мало бути відновлено 25 тисяч км річок. Це стосується саме тих європейських водойм, які обмежені дамбами, греблями чи каналами.

"Це нормальна практика в Європі, коли вони почали відновлюють природність течії річок і руйнують дамби", – каже доктор біологічних наук і член правління Української природоохоронної групи.

Іван Мойсієнко наполягає, що таким шляхом має піти і Україна, щоб відновити Великий луг, знищений 70 років тому при будівництві Каховської ГЕС.

"Я підтримую думку, що його (водосховище – ред.) не треба відновлювати. Це був старий радянський проєкт, я думаю треба шукати альтернативні шляхи".

На думку експерта, основні проблеми, а саме наповнення каналів для поливу сільгоспугідь, забезпечення достатньою кількістю води Запорізької АЕС, населення та підприємств Дніпропетровської області, можна вирішити або шляхом створення водосховищ в балках на менших річках, або збудувавши насосні станції на Дніпрі.

Шанс відновити унікальний Великий луг не можна втрачати, зауважує професор Мойсієнко. Через зникнення "Каховського моря" тут відкриються території площею майже 200 тисяч гектарів, де були екосистеми українського степу, луків і заплавних лісів.

"Природа сама відновиться, але якщо ми їй допоможемо, то це буде швидше".

За його прогнозами, самостійне відновлення екосистеми займе близько 50 років, але за сприяння людини цей термін можна скоротити до 10 років.

Професор Мойсієнко впевнений, що західні країни і глобальні природоохоронні організації мають допомогти Україні.

Знову звести ГЕС – це найпростіше рішення, каже еколог. Уряд має розглянути інші варіанти, які б враховували інтереси і природи, і промисловості.

Причини для відновлення

istoriya-kaxovskogo-morya 13

Автор фото, Reuters

Супутникові знімки вказують, що Каховська ГЕС була зруйнована в декількох місцях, найімовірніше, внаслідок підриву

"Після деокупації нам доведеться будувати нову станцію", – запевняє генеральний директор Укргідроенерго Ігор Сирота.

За його словами, готуються перші проєктні рішення, щоб перегородити зруйновану греблю і забезпечити водою населення, сільське господарство і промисловість.

Для того, щоб після деокупації якнайшвидше наповнити водосховище, вирішили акумулювати воду на верхніх водосховищах по Дніпру, каже Ігор Сирота.

Питання, чи відновлювати цей об'єкт, чи ні, перед владою не стоїть.

"Каховська ГЕС дуже потрібна для України з погляду забезпечення електроенергією", – пояснює ВВС Україна Олександр Харченко, директор "Центру дослідження енергетики".

Але є нюанс – останні півтора року, після захоплення ГЕС російськими військами, Каховська станція не працювала та відповідно не постачала електрику в єдину енергосистему. Проте країна, хоч і з труднощами, змогла пройти важкий зимовий період і зараз забезпечує себе енергетикою з інших джерел, передусім атомних станцій.

"Проведімо аналогію, – зауважує на це Олександр Харченко, – Припустимо, що у вас у квартирі протягом якогось часу не буде холодильника. Чи ви загинете від цього? Ні. Але чи буде вам комфортно і зручно? Думаю, що ні. Чи будете ви нести збитки? 100%, бо у вас будуть псуватись продукти".

Так само і Каховська ГЕС, підсумовує експерт, надзвичайно необхідна для української енергосистеми, оскільки це, по-перше, додаткові "маневрові потужності", що дають змогу регулювати споживання в системі, по-друге, це "чиста енергетика", тобто та, яка не несе забруднення.

Олександр Харченко зауважує, що без водосховища великі підприємства Дніпропетровщини не зможуть працювати навіть на 50% своєї потужності.

А Ігор Сирота вказує на критичну потребу прісної води для населення в південних регіонах.

"Ще раз хочу наголосити, весь Дніпровський каскад забезпечує левову частку населення регіону прісною водою. Через цей факт це в першу чергу потрібно. І необхідно перегороджувати і відновлювати Каховське водосховище", – сказав він в інтерв'ю "Українській правді".

istoriya-kaxovskogo-morya 14

Руйнування ГЕС призвело до екологічного лиха і затоплення значних територій

Голова Адміністрації судноплавства Євген Ігнатенко каже про проблеми для українського судноплавства через відсутність Каховського гідровузла.

"Каховський шлюз був крайнім дніпровським шлюзом, що випускав усі суда в бік відкритого моря. Фактично нам перекрили ворота для українського експорту".

За оцінками української влади, на побудову нової ГЕС потрібно 5 років роботи в щоденному і цілодобовому режимі. Вартість проєкту – приблизно 1 млрд доларів.

"Це не може бути лише зусиллями українського бюджету", – переконаний ексзаступник міністра фінансів Артем Шевальов, а нині член Ради директорів Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

"На мою думку, відбудова Каховської ГЕС має стати одним з дуже цікавих прикладів приватно-публічного партнерства або якогось іншого варіанту залучення приватного сектору до цієї ініціативи", – каже він ВВС Україна.

За словами фінансиста, відновлення станції – це великий інфраструктурний проєкт, який має значну комерційну складову. До нього, вірогідно, долучаться і міжнародні кредитори, зокрема ЄБРР, який має тривалу історію взаємовідносин з Укргідроенерго.

Питання відновлювати чи ні Каховську ГЕС, каже Артем Шевальов, вирішується просто. Слід враховувати, наскільки важливим є цей об'єкт для економічної і енергетичної безпеки України.

Олег Черниш
Role, BBC Україна
Джерело  "BBC.com"  

Редакция приглашает читателей стать партнерами издания, устремленного в будущее. Давайте вместе протаптывать тропинку в светлый мир. Актуальную информацию отправляйте на электронный адрес. Вы также можете помочь нашему изданию, перечислив любую сумму на реквизиты сайта.